Які державні дані слід відкривати у першу чергу?

images30 березня у Києві відбудеться круглий стіл, присвячений питанню пріоритетності та черговості відкриття державних даних. Круглий стіл є частиною низки заходів, організованих з метою поширення знань про відкриті державні дані та їхню важливість для суспільства державними органами влади, Програми розвитку ООН і громадськими активістами. Захід проходить після прийняття Верховною Радою України у першому читанні законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доступу до інформації у формі відкритих даних та повторного використання інформації».

Метою круглого столу є розставлення пріоритетів щодо важливості конкретних державних даних для суспільства з метою планування пілотних проектів та розробки підзаконних нормативних актів, а також обговорення списку G8 Open Data Charter (Хартії відкритих даних “Великої вісімки”).

Організаторами заходу є громадська організація SocialBoost у партнерстві з Державним агентством з питань електронного урядування України за підтримки Програми розвитку ООН в Україні.

Початок о 17 годині.

Адреса: вул. Димитрова, 24, зала засідань на 1-му поверсі

Сторінка заходу у Facebook.

ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ!!!З приводу акредитації звертатися: Ніна Лахно, керівник прес-центру громадської організації SocialBoost, 0993167997, ninokkluchik@gmail.com

Круглий стіл «Свобода панорами», Київ, 26 березня

unnamedУ четвер, 26 березня, о 10:00 відбудеться круглий стіл на тему «Свобода панорами», де мова йтиме про позитивні та негативні сторони законопроекту щодо змін до Закону України «Про авторське право та суміжні права» №1677, зареєстрованого 29 грудня 2014 року.

Ці зміни мали б урегулювали право вільно створювати та розповсюджувати зображення чи відео творів образотворчого, ужиткового мистецтва, архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, що знаходяться у громадських і публічно доступних місцях.

За чинним законодавством України передбачено відтворювання творів архітектури та мистецтва лише з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, тобто фактично фотографування більшості радянських будівель чи скульптур і абсолютно всього, створеного за часів незалежності, вимагає дозволу автора.

Під цю норму підпадає все — від будівель Верховної Ради (для фотографування якої потрібен дозвіл спадкоємців архітектора Заболотного) до пам’ятників Тарасові Шевченку чи жертвам Голодомору.

В Україні багато сучасних пам’яток, зображення яких хотілося б бачити в путівниках чи фотоальбомах, але для цього укладачам таких матеріалів потрібно дозволити вільно фотографувати їх, не переймаючись, що вони цим порушать закон.

Серед учасників заходу плануються:

21 січня 2015 року українські вікіпедисти почали кампанію за ухвалення законопроекту про свободу панорами, за цей час за підтримку біло зібрано більше 10 тисяч підписів.

Місце та час проведення. Четвер, 26 березня, 10:00. Бізнес-центр «ЛІГА», за адресою Київ, вул. Т. Шамрила, 23.

Контакти для реєстрації:
Олена Молокова,
+38 (044) 585 24 05registration@ligazakon.ua

У листі має бути вказана назва організації/ЗМІ, ПІБ учасника, посада і контактний номер. Учасникам буде надіслало листа із підтвердженням.

Реєстрація учасників відкрита до 17:00, 25.03.2015, реєстрація для представників ЗМІ — до 09:00 26.03.2015.

(Інформація Громадської організації «Вікімедіа Україна»)

Про ліцензії на використання об’єктів авторського і суміжних прав у цифровому середовищі

imageУ видавництві Юрінком Інтер цього року вийшла монографія Олени Жилінкової “Договірне регулювання відносин щодо інтелектуальної власності в Україні та за кордоном“. У розділі 1.5. “Ліцензії на використання об’єктів авторського і суміжних прав у цифровому середовищі” ідеться про онлайн-ліцензування, зокрема, публічні безоплатні онлайн-ліцензії, найбільш відомиим прикладом яких є ліцензії Creative Commons, та про комп’ютерні ліцензії.

“…застосування в Україні ліцензій СС [Сreative Commons] є цілком законним, якщо розглядати їх як односторонній правочин та припустити, що позначка про умови ліцензування, що ставиться поряд із об’єктом на веб-сторінці та відсилає користувача до тексту самої ліцензії, є рівнозначною електронному підписові.”

Дуже дякую пані Олені за книжку, і дуже раджу її тим, хто цікавиться питаннями інтелектуальної власності.

Безплатна електронна версія перекладу “Короткої історії часу” Стівена Гокінга для загального користування

Видавництво “К.І.С.” виклало безплатну електронну версію українського перекладу знаменитої книжки “Коротка історія часу. Від великого вибуху до чорних дір”, певно, найвідомішого сучасного англійського фізика, космолога Стівена Гокінга для загального користування.

Hawking-195x300Вперше “Коротка історія” вийшла 1988 року і відтоді витримала понад двадцять перевидань англійською та сорок перекладів. Книжка перебувала у списку бестселерів «Санді таймс» понад чотири роки, потрапила до «Списку найпродаваніших книжок» (продано понад 10 млн примірників).

Український переклад книжки — колективний. Він відбувався в рамках двох конкурсів перекладів науково-популярної літератури на форумі сайту r2u.org.ua / e2u.org.ua.

Нотатки з Міжнародної конференції з відкритих урядових даних

iodc-logo-e142565378688716 березня відбулася Міжнародна конференція з відкритих урядових даних. Уперше в Україні представники державних органів влади, ІТ-спільноти, громадські активісти і міжнародні експерти зібралися для обговорення подальших кроків уряду з відкриття даних, найактуальніших тем запитів з боку громади та неурядових організацій, мотивування ІТ-розробників до співпраці та демонстрації можливостей відкритих урядових даних для створення суспільно корисних додатків.

Ганс Гассерт, OKFN, Німеччина, розпочав свій виступ “Перспективи і масштаб використання даних, від аналізу політики на основі даних до муніципальних проектів” із визначення відкритих даних (на основі ‘The Open Definition’) — “відкритість означає безплатний доступ, а також можливість використовувати, модифікувати, і ділитися з будь-якою метою.” Він навів приклади найвідоміших проектів відкритих даних:

Його бачення майбутнього — буде ще більше даних, стане поширенішою практика використання даних і буде більше бізнесів на основі відкритих даних. Кількість поліпшує якість. Дані — це нова “нафта”. І нам потрібні сервіси з обробки/переробки даних. Дані — це також і платформа, яка пропонує ефективність, інновації і прозорість (боротьба з корупцією).

Ганс також навів приклад українського проекту відкритих даних Redonbass.org — загальнодоступної бази даних про руйнування житлової і соціальної інфраструктури, розробленої ПРООН і Social Boost.

images

Олександр Риженко, Державне урядове агентство з питань електронного урядування України, зазначив, що після прийняття закону (наразі, підтриманий у першому читанні законопроект “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні) будуть створені Постанови Кабінету Міністрів, які визначатимуть дані, які слід публікувати, а також стандарти, тощо. Наступним кроком буде робота з органами влади, щоб пояснити, яку інформацію їм слід подавати. Наша система до цього, на жаль, не зовсім готова і потрібна ефективна демонстрація. Паралельно відбуватимуться пілотні проекти. І буде потрібна промоція і підтримка громадянсього суспільства, яке контролюватиму органи влади.

Марія Горностай, Адміністрація Президента України, назвала низку інших ініціатив відкритих даних — Digital Ukraine (законодавчий базис для розбудови електронного врядування), відкриття даних бюджету (інший законопроект, проголосований у першому читанні, який базувався на міжнародному досвіді). Основна мета цих ініціатив — прозорість і боротьба з корупцією. А також надання можливостей для бізнесу використовувати ці дані.

Дмитро Котляр, Реанімаційний Пакет Реформ, розповів, що поняття відкритості даних було введено ще в Закони України «Про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) на 2014-2017 роки», «Про запобігання корупції» (в якому ідеться про відкриття персональних даних державних службовців) та «Про відкритість використання публічних коштів» (який передбачає створення єдиного порталу). Вже оприлюднюється казначейська інформація, відкривається інформація про державні закупівлі, реєстр фізичних і юридичних осіб-підприємців, реєстр вищих навчальних закладів, генеральні плани міст, бюджетні кошти, тощо. Потік даних зростає і постає питання як їх слід ефективно використовувати.

Законопроект щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних лише встановлює обов’язок оприлюднювати ці дані. У нашій нормативістській системі ще слід розробити низку підзаконних актів — інструкції, перелік обов’язкових наборів даних і стандарти, яким чином вони повинні оприлюднюватися (вимоги, сумісність, API).

Максим Ключар, ПРООН, зазначив, що вже існує шалений попит на відкриті дані. Учасники Антикорупційної школи ПРООН запитують як вони можуть обробляти дані, де їх можна взяти і в яких форматах, куди з ними іти і що робити. Відкриті дані потрібно якомога більше інтегрувати у програму уряду, Президентську стратегію 2020 і партнерство відкритий уряд. Постає питання того, як вірно налагодити співпрацю між різними учасниками цього процесу. Потрібне системне бачення руху вперед і участь громадянського суспільства.

Михайло Шмельов, Майкрософт Україна, запитав про актуальність даних і про те, чи можна їм довіряти. А також, що слід зробити, щоб ці дані стали актуальними, достовірними і цілісними. Як поєднати паперовий документобіг із наповненням порталу відкритих даних? Органи державного управління повинні автоматизуватися, налагодити прозорі процеси (наша проблема — саме непрозорість і корупція на етапі процесів) і надавати суспільству набори даних у машиночистуваному вигляді.

Якщо потрібні орієнтири — існує Хартія відкритих даних Великої Вісімки (Open data charter).

Запис панелі “Як відкриті дані трансформують український уряд”.

У рамках конференції відбулася презентація національного порталу відкритих даних http://data.gov.ua.

Франческо Кеккі, ПРООН, наголосив на економічній ефективності відкритих даних, які можуть принести національним економікам до 2% прирісту ВВП. Він також навів низку успішних Східно-Європейських проектів відкритих даних:

  • K Monitor – Watchdog for Public Funds, Угорщина
  • Відкриті суди у Словаччині, який, зокрема, відстежує родинні зв’язки суддів
  • MANS – проект боротьби з корупцією та організованою злочинністю у Чорногорії

Лівія Туркану, Адміністрація електронного уряду, Молдова, розповіла про портал відкритих даних date.gov.md, портал державних витрат, відкриті закупівлі, відкриту іноземну допомогу, відкриту національну статистику, відкрите законодавство, відкритий геопортал, історії про бюджет, сайт фіксування проблем alerte.md. Відкриті дані — це засада урядової політики Молдови.

Стефан Де Коста, Link Digital, Австралія, нагадав, що первинним користувачами відкритих даних є комп’ютери. Відкриті дані сприяють цифровій трансформації урядових сервісів. І запитав, чи потрібно уряду надавати близько 200 урядових послуг, чи частину цих послуг можна передати третім сторонам?

В’ячеслав Романов, Інфометр, РФ, розповів про діяльність http://infometer.org.

Звучало кілька питань про використання ліцензій. На основі поширеної міжнародної практики, ми пропонуємо використовувати вільні публічні ліцензії Creative Commons для ліцензування баз даних.

Організатори міжнародної конференції: громадська організація SocialBoost, Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН), Міністерство закордонних справ Данії в Україні, Міжнародний фонд «Відродження» і Державне агентство з питань електронного урядування України.

Про коференцію в Твітері #iodc і на сторінці SocialBoost у Facebook.

Використання вільних публічних ліцензій Creative Commons для ліцензування баз даних

Ми підготували коротку довідку про використання вільних публічних ліцензій Creative Commons для ліцензування баз даних до Міжнародної конференції з відкритих урядових даних.

Ліцензії відкритого контенту також набувають своєї актуальності з підтримкою у першому читанні законопроекту “Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних” (реєстраційний номер 2171), який на державному рівні започатковує розвиток сфери відкритих даних в Україні.

Використання уже створеного і визнаного світом набору ліцензій дозволить зекономити ресурси та час на розробку та затвердження текстів ліцензій. Використання ліцензій Creative Commons свідчить про відкриту політику держави у питаннях доступу до інформації та її розповсюдження.

ХТО ВЖЕ ВИКОРИСТОВУЄ?

ЯКЕ РЕГУЛЮВАННЯ В ЄС?

Повідомлення Європейської Комісії 2014/C 240/01  «Настанови стосовно рекомендованих стандартних ліцензій, баз даних, та стягнення оплат за повторне використання документів» від 24.07.2014 р.:

п.2.2. «Відкриті стандартні ліцензії, наприклад найостанніші ліцензії Creative Commons (версія 4.0), дозволяють повторне використання інформації державного сектора без необхідності розробляти та оновлювати на замовлення ліцензії на національному або суб-національному рівні.»

Kyiv-Mohyla Humanities Journal використовує ліцензію Creative Commons — Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)

«Kyiv-Mohyla Humanities Journal» — електронний англомовний рецензований журнал відкритого доступу з питань літератури, історії і філософії (Центрально-Європейські студії і україністика) — використовує ліцензію Creative Commons — Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0).

Журнал видається раз на рік і є одним із проектів англомовних електронних рецензованих видань «Kyiv-Mohyla Academic Peer Reviewed Journals». homepageImage_en_US

Про ліцензії Creative Commons українською у блозі про бібліотечну справу та інформаційні технології

ПАН БІБЛІОТЕКАР – блоґ про бібліотечну справу та інформаційні технології – написав про ліцензії Creative Commons українською, зручний конструктор ліцензій, який полегшує вибір, і про своє рішення використовувати ліцензії Creative Commons – він обрав для блоґу CC BY-NC-SA (Із зазначенням авторства – Некомерційна – Розповсюдження на тих самих умовах). Дякуємо, ПАНЕ БІБЛІОТЕКАРЮ!

Як створити статтю Вікіпедії про пам’ятку культури та історії та взяти участь у конкурсі

Українська Вікіпедія проводить конкурс із написання статей «Вікіпедія любить пам’ятки», що триватиме до 5 квітня включно. Цей конкурс має допомогти створити великий і вільно доступний усім каталог української культурної спадщини.

Раніше з цією ж метою вже проводився фотоконкурс пам’яток культури та історії, що є частиною міжнародного проекту та лише у 2014 році зібрав в Україні понад 47 тисяч світлин.

Списки статей, що плануються до створення, розміщені у Вікіпедії. Для створення статті організатори радять скористатися інструкцією в інфографіці.

unnamedГромадська організація «Вікімедіа Україна» є регіональним відділенням «Фонду Вікімедіа» в Україні, і займається популяризацією вікіпроектів «Фонду Вікімедіа», найвідомішим серед яких є Вікіпедія, залученням до Вікіпедії нових знань і користувачів та розвитком вікіспільноти в Україні.

(Інформація Прес-служби ГО «Вікімедіа Україна»)